8 травня 2025 року виповнюється 80-та річниця Перемоги над нацизмом у Європі та відзначатиметься День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Цей день офіційно встановлений Законом України у 2023 році як символ солідарності з Європою у спільному вшануванні жертв тієї жахливої трагедії. Уже понад десятиліття Україна долучиласядо європейської традиції переосмислення цієї дати — 8 травня не святкують, а відзначають як день пам’яті й шанування. У суспільній свідомості це стало днем осмислення Другої світової війни через призму гуманізму, з акцентом на тих, хто боровся проти нацизму.
Традиційно у цей день українці вшановують захисників,висловлюють вдячність, шанують пам’ять воїнів і всіх жертвнайбільш кривавої війни в історії людства. Для України Друга світова розпочалася з нападу нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року, коли німецька авіація бомбардувала Львів та інші міста. 22 червня 1941 року, після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, вся Україна стала полем
запеклих бойових дій.
Загалом за роки війни Україна втратила понад вісім мільйонів життів своїх громадян і представників інших національностей. Світова загальна кількість жертв становила від 50 до 85 мільйонів. Друга світова тривала шість років і завершилася завдяки надзвичайному об’єднанню сил багатьох національностей та їхній спільній солідарності у боротьбі.
Як підкреслював відомий український історик-модерніст Ярослав Грицак, важливо переосмислити власну історію та дійти до її глибшого розуміння. Ця думка заохочує дослідників, істориків і краєзнавців активно шукати нові джерела й детально вивчати окремі аспекти минулого.
Для здобувачів освіти ОХФК імені М.Б. Грекова було організовано виховні години, які стали важливим уроком і
назавжди залишаться у пам’яті як нагадування про події того часу. А також запропоновано книжкові видання, які розкривають різні аспекти Другої світової війни.
Україна в полум’ї війни 1941–1945 / П. П. Панченко [та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 560 с.
Спираючись на фактичний матеріал, маловідомі архівні документи, автори детально аналізують оборонні і наступальні операції, проведені на території України у роки Великої Вітчизняної війни, показують масовий героїзм бійців і командирів Червоної армії у боях за визволення рідного краю від німецько-фашистських загарбників.
На основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядують найважливіші операції Червоної армії на території України, що суттєво вплинули на подальший хід Другої світової війни, значною мірою збагатили воєнне мистецтво.
Друга світова війна в історичній пам’яті України: за матеріалами Українського інституту національної пам’яті / упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець ; редкол.: І. Юхновський, Л. Герасименко, В. Гриневич [та ін.]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с.
У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії Українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці покладено ідею боротьби українського народу за власну Державу.
У книзі проаналізовано події, що відбувались на території України, починаючи від проголошення Карпатської України у березні 1939 р. і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 р. (на основі значного масиву матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну в сучасній Україні).
Україна в Другій світовій війні: погляд ХХІ ст.: історичні нариси: в 2 кн. / редкол. : В.А. Самосій, О.Є Лисенко. – Київ : Наукова думка, 2011.
У двотомному виданні висвітлюється широке коло питань одного з найбільш драматичних періодів історії України – періоду Другої світової війни. На основі критичного аналізу вже опублікованих матеріалів і нових джерел, більшість з яких вперше вводиться до наукового обігу, подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних фронтових операцій на території України, політики німецької окупаційної влади, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, становища військовополонених, суспільно-політичних та соціокультурних процесів воєнної доби. Також у роботі над збіркою брали участь одеські науковці: Т.С.Вінцковський, Г.Ф.Кязимова, М.Михайлуца та інші.
Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / І. Бігун, С. Бутко, В. В’ятрович [та ін.] ; Український інститут національної пам’яті. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с.
Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять / упоряд.: Р. Берндл, М. Кальтенбруннен, Т. Пастушенко; Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам’яті, Посольство України в Республіці Австрія, Міжнар. ком. колишніх в’язнів концтабору Маутгаузен. – Київ: Фенікс, 2019. – 376 c. : іл.
Історія нацистських концтаборів – одна з найбільш вивчених сторінок Другої світової війни. Натомість історія українців у нацистських концтаборах – мало відома. Через відсутність держави Україна на мапі Європи напередодні Другої світової війни у системі обліку та категорій в’язнів нацистських концтаборів бранці української національності не виділялися. Книга «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять» є наразі чи не наймасштабнішим дослідженням, яке обґрунтовує перебування у Маутгаузені орієнтовно двадцяти тисяч в’язнів з території України. Тільки з Києва в цьому концтаборі був зареєстрований 381 в’язень. Крім відповіді на питання, скільки було в’язнів з України, автори реконструюють їхні історії. Основний зміст книги становлять інтерв’ю з колишніми в’язнями, записані спеціально для цього видання, а також під час різних дослідницьких проєктів.
Михайлуца М. І. Православне життя в Одесі : від революції до сталінського одержавлення (1917-1945) : монографія / Микола Іванович Михайлуца. – Херсон : Олді-плюс, 2019. – 375 с. : іл.
Монографія присвячена православному життю в Одесі у найскладніший період нашої історії – від революції до радянсько-німецької війни (1917–1945 рр.). Концептом книги є нарисно-компаративний зріз минулого: від пореволюційної поліцерковності до одержавлення сталінським режимом, в якому розглядаються трансформації у православній спільноті мікропростору міста. Зосереджено увагу на процесах, що супроводжувались з боку комуністичної влади пропагандистськими нападками, знищенням храмів, репресіями кліру, обмеженням впливу на міський соціум тощо. Окремим сегментом виступає дискурс про християнське відродження в умовах окупації міста у 1941–1944 рр. з його специфікою. Усі розділи книги «залюднені» новелами про духовних особистостей, які на думку автора, заслуговують на шану й пам’ять нащадків. Книга стане у нагоді фахівцям-історикам, дослідникам релігійного життя Одеси, краєзнавцям, музейним працівникам, студентам вишів, слухачам семінарій та школярам.
Стяжкіна О. Рокада: чотири нариси з історії Другої світової / Олена Стяжкіна ; Укр. ін-т національної пам’яті; відп. за вип. Анастасія Негруцька. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 271 с. – (Друга світова).
У книжці «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» йдеться про необхідність українського погляду в історієписанні війни. У тому числі, й про формування європейської перспективи для аналізу подій, й про повернення суб’єктності спільнотам і людям, які були привласнені чужими історичними наративами. В першому нарисі розглядаються проблеми зміни методологічної оптики дослідження Другої світової війни. Другий нарис відображає стан безперервної війни як складової політики радянської влади в 1920–1930-ті роки. Третій представляє аналіз схожості та відмінності окупаційних режимів на українських землях кінця 1930–1940-х рр. У четвертому прослідковуються взаємини між радянською державою та різними спільнотами після війни, коли влада формувала запобіжники для усіх видів соціальних та національних солідарностей.
Для істориків, студентів та усіх зацікавлених проблемами дослідження Другої світової війни.
Грицак Я. Подолати минуле: глобальна історія України / Ярослав Грицак. ‒ Київ : Портал, 2021. ‒ 432 с
Досягнувши 30-річчя незалежності, Україна все ще шукає той шлях, який дозволить вийти на траєкторію стабільного розвитку. Що допоможе країні знайти вихід із кризи сучасності і змінюватися зсередини? Тільки дискусія. Чесна, об’єднуюча навколо спільної мети та цінностей. Щоби взяти на себе відповідальність і самим творити зміни. Поштовх до такої ціннісної дискусії, розвитку та об’єднання – перед вами.
Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Ярослава Грицака. У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни.
Для чого це видання?
Щоб розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну.
Відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого.
Знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України.
Створити візію майбутнього України.
“Подолати” минуле – вийти за рамки національної історії і “перезавантажити” країну
Мюррей В. Війна, яку було необхідно виграти. Друга світова: стратегії, битви, рішення : [дослідження] / Вільямсон Мюррей, Еллан Р. Міллет ; пер. з англ. Олександра Буценка ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Центр дослідж. історії і культури східноєвроп. єврейства, Центр європ. гуманітар. дослідж. – Київ : Дух і літера, 2023. – 652 с.
Книга є унікальною, оперативною історією Другої світової війни. Вона відтворює повну картину битв на землі, на морі та у повітрі. Автори, американські історики, аналізують операції та тактику ведення війни як на європейському, так і на тихоокеанському театрах воєнних дій. Ми бачимо, як розроблялися та переглядалися стратегії і як війська намагалися виконувати накази. Автори представляють портрети воєначальників обох воюючих сторін, демонструючи ситуації, з якими вони стикалися, описуючи можливості, якими вони скористалися і ті, які пропустили. Простежується зв’язок між фактичними військовими операціями та їх політичними і моральними наслідками. Ця наукова розвідка є чи не найбільш повним і досконалим екскурсом в історію Другої світової – від японо-китайської війни 1937 року до капітуляції Японії в 1945 році.
Гейстінг М. розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 / Макс Гейстінґс ; [пер. з англ. Романа Клочка, під заг. ред. В. Б. Павлова]. – Харків : КСД, 2023. – 747, [2] с. : іл.
Цю працю назвали однією з найкращих документальних розвідок про Другу світову війну. Тут зібрано все: інтерв’ю, щоденники, листи, спогади й різноманітні особисті документи. Від Дюнкерка до Іодзіми, від Сталінграда до Гвадалканалу. Описи битв як на суходолі, так і на морі. Майстерно дібрані цитати, що оживляють події. Усі подробиці військових операцій та економіка країн-учасниць війни, логістика забезпечення армій, політичні портрети й замальовки у Французькому генеральному штабі, Білому домі чи Міністерстві у справах колоній. Твереза й реалістична картина епохальної та кривавої події ХХ століття без жодної романтизації й кабінетної героїки. Це справжній репортаж із пекла Другої світової війни.
Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності
КЗ ОХФК імені М.Б. Грекова
Лілія Вукович