10 березня в Одеському художньому фаховому коледжі імені М.Б. Грекова до 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка (1814–1861), великого українського поета і талановитого художника, громадського діяча, та 185-річчя виходу в світ першого видання «Кобзаря» (1840) відбулася лекція Ярослави Різникової «Тарас Шевченко: як стати Пророком».
Різникова Ярослава Олексіївна – представниця однієї з розгалужених педагогічних і патріотичних династій України. Батько – Олекса Різників (1937), відомий український поет, прозаїк, публіцист, мовознавець-ерудит, активний громадський діяч і незламний патріот України. Мати – Галина Могильницька (1937–2021), відома українська поетеса, педагог, громадська діячка, учасниця українського правозахисного руху.
Ярослава Різникова народилася в 1969 році в смт. Криве Озеро Миколаївської області. Закінчила історичний факультет Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеський регіональний Інститут державного управління, багато років плідно працює у сфері державного управління етнокультурними та релігійними процесами, нині обіймає посаду заступника директора Департаменту – начальник управління культури, національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, лауреат літературних премій імені Григорія Сковороди та імені Івана Франка, член Національної спілки журналістів України, активна громадська діячка, учасниця численних культурно-просвітницьких заходів, акцій, виступає з доповідями…
«У кожного народу є свої видатні діячі культури, свої знакові образи літератури. Та, мабуть, не у всіх є свої Пророки, які могли б окреслити обрії життя свого народу, вдихнути в нього душу… Ми маємо Шевченка – духовного та ідейного провідника української нації…» – такими словами розпочала свою мистецько-просвітницьку лекцію пані, Ярослава Різникова.
Надзвичайно цікаво та змістовно Ярослава Олексіївна розповідала про життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка, детально зупинялася на відомих українських постатях, які не лише допомагали Тарасові Шевченку у визволенні з кріпацтва, але й сприяли його творчій натурі – це Іван Сошенко, Євген Гребінка, Василь Григорович, Іван Мартос, Федір Толстой, Аполлон Мокрицький, Василь Штернберг, Пантелеймон Куліш, Микола Маркевич, Григорій Тарновський, брати де Бальмен та інші.
22 квітня 1838 року отримавши «вільну» Шевченко «осяяний сонцем свободи» стає студентом Академії мистецтв у Петербурзі. Це був найщасливіший період його життя. Він старанно вчиться, опановує мистецтво гравюри й виявляє нові видатні здібності як графік та ілюстратор, отримує нагороди Академії мистецтв. Стає дуже популярним, модним портретистом. За життя Шевченко виконав близько 150 творів портретного жанру. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, природністю, вдалою композицією і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. Основна увага зосереджується на обличчі й особливо очах моделі. В історію вітчизняного мистецтва Т.Г. Шевченко увійшов як один із основоположників критичного реалізму і перший видатний майстер офорту.
Вперше прийшла до нього слава і як поета – 26 квітня у 1840 році у Петербурзі виходить перша збірка «Кобзаря», з кількістю сторінок 115, накладом 1000 примірників. Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки і було надруковане коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги. Друге видання «Кобзаря» було надруковане у 1844-му, третє в 1860-му за кошти промисловця Петра Симиренка, з яким Т. Шевченко познайомився під час своєї подорожі Україною в 1859 році…
10 березня 1861 року Тарас Шевченко відійшов у вічність. Його творчість стала духовною основою формування сучасної української нації, джерелом національно-політичної свідомості, а сам поет – символом України!
Педагогічний колектив та здобувачі освіти щиро дякують, пані Ярославі, за надихаючу лекцію. Спілкування мало форму діалогу – між минулим та сучасним, між Словом та Образом. Юна художниця Марія Радико (ЖИВ-22) подарувала, Ярославі Різниковій, свою авторську роботу.
Під час зустрічі експонувалася тематична експозиція «Зв’язок століть: сучасний погляд на творчість Шевченка». Від бібліотекарів лекторка отримала в подарунок креативний авторський значок-логотип «ART LIBRARY GREKOVKA».
«Свою Україну любіть. Любіть ії… во время люте. В останню тяжкую минуту. За неї Господа моліть…» (Т.Г. Шевченко)